Друзья мои, мы верующие люди
Так почему же паника и страх у нас?
Когда-то Господу мы искренне сказали,
Что ВЕРУЕМ ,а что произошло сейчас?
Господь все тот же, он не изменился,
А что случилось с нами-посмотри,
Мы каждый день о вирусе читаем,
А Библия, Господь- остались где-то позади?
Вы вспомните, когда он вас оставил?
У вас нет хлеба, крыши нет над головой?
За что страдал наш любящий спаситель?
Что б жизнь на небесах имели мы с тобой!
У Господа о милости просите
Помажте косяки пречистой кровью Христа.
Что бы прошел губитель мимо,
Что б наша жизнь иной смысл обрела.
Вы посмотрите, как мы все сплотились ,
Единым телом стала Церковь враз.
Мы молимся , заботимся о ближнем ,
Быть может вирус в сердце был у нас?
Воспряньте в теле все, преобразитесь,
Пусть с наших уст благая весть звучит для всех
Тому, кто болен, скажем дружно-Вы держитесь!
Ведь и для вас Христос Воскрес, Христос воистину Воскрес!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
